Історія виникнення дробів бере свій початок ще з ранньої стадії розвитку людства. Коли мисливці після полювання ділили між собою здобич, то їм нерідко доводилося стикатися з дробовим діленням. Наприклад, доводилося ділити 2 тварини на 3 мисливців. Ось і отримував кожний 2/3 здобичі.
Крім цього, у стародавніх людей вже починали з'являтися потреби перерахування довжини, ширини площі і т.д. А так як результат вимірювання не завжди був цілим числом, то почали з'являтися дробові числа.
Історія дробів у Римі
Якщо говорити про стародавніх римлян, то вони користувалися одиницею "ас", яка одночасно була і грошовою одиницею, й одиницею виміру.
"Ас" римляни ділили на 12 рівних частин, потім з цих 12 частин і складались всі дроби. Звідси походить назва «римські дроби» (дроби, у яких знаменник завжди дорівнює 12).
Історія дробів у Єгипті
У єгиптян були основні, або одиничні дроби. Чисельник таких дробів завжди
дорівнює одиниці.
У мешканців Вавилону використовувались дроби в знаменнику у яких завжди було число 60. До речі, саме від цієї системи ми отримали у спадок ділення години 60 хвилин та геометричні кути.
Історія дробів на Русі
На руській землі першим математиком, який виклав розподіл цілого на частини, став новгородський монах Кирик.
У 1136 році він написав працю, в якій виклав метод «числення років». Кирик займався питаннями хронології і календаря. У своїй праці він привів в тому числі і розподіл години на частини: п`яті, двадцять п`яту і так далі частки. Розподіл цілого на частини застосовувалося при розрахунку розміру податку в XV-XVII століттях. Використовувалися операції додавання, віднімання, ділення і множення з дробовими частинами.
Саме слово «дріб» з`явилося на Русі в VIII столітті. Воно походить від дієслова «дробити, розділяти на частини». Для назви дробів наші предки використовували спеціальні слова. Наприклад, 1/2 позначалася як половина або полтина, 1/4 - четь, 1/8 - полчеть, 1/16 - полполчеть і так далі. Повна теорія дробів, мало чим відрізняється від сучасної, була викладена в першому підручнику з арифметики, написаному в 1701 році Леонтієм Пилиповичем Магницким. «Арифметика» складалася з декількох частин. Про дроби докладно автор розповідає в розділі «Про числах ламаних або з частками». Магницкий наводить операції з «ламаними» числами, різні їх позначення.
Історія виникнення десяткових дробів
А ось історія виникнення десяткових дробів, якими ми користуємося сьогодні, бере свій початок в стародавньому Китаї. Загалом, десяткові дроби - це ті ж вавилонські, але у знаменнику не 60, а 10, 100 і т.д.
У XV ст. знання про десяткові дроби значно розвинув провідний учений найкращої на той час у світі Самаркандської астрономічної обсерваторії ал-Каші.
У творі «Ключ до арифметики» (1427 р.) він дав правила дій над десятковими дробами. Десяткові дроби ал-Каші зображав різними способами: цілу частину відокремлював вертикальною рискою або писав її іншим кольором або надписував над цифрами назви розрядів.
Згодом десяткові дроби з’являються і в Європі.
У 1585 р. вийшла праця про десяткові дроби нідерландського інженера Сімона Стевіна.
В XVII в. відбувається активне впровадження дробів у науку, внаслідок чого, замість риски дробу, стали писати крапку.
А в 1617 році математик Непер запропонував ввести у якості знаку відокремлення цілої частини від дробової писати кому.
Саме завдяки цьому ми й отримали ті дроби, якими користуємося сьогодні.
Дуже цікава інформація.мені надзвичайно сподобався Ваш блог
ВідповістиВидалитиДякую, що читаєте мій блог)
Видалити